Білі вишні в саду

Білі вишні в саду, білі вишні в саду,
Немов наречені кружляли.
Я тебе покохав, покохав я тебе,
У веснянім саду на світанні.
Білий цвіт опадав, тихо падав до ніг,
Осипав твої коси і плечі.
Я тебе покохав, я тебе полюбив,
У коханні признався в той вечір.

Ти чарівна, мов сад, що розцвів по весні,
А вуста, немов вишеньки стиглі.
Я тебе покохав, я тебе полюбив,
Твої очі, мов зорі вечірні.
Місяць й зорі вгорі милувались весні,
Милувались твоєю красою.
Я тебе покохав, я тебе полюбив,
Полюбив тебе серцем й душею.

Вітер садом кружляв, ніжний тон задавав,
І суцвіття із вишень злітало.
Я тебе полюбив, я тебе покохав,
Від кохання душа розквітала.
Білі вишні в саду, білі вишні в саду,
Розквітають на щастя, на долю.
Я тебе покохав, я тебе полюбив,
Полюбив... Втратив спокій і волю...

Білі вишні в саду, білі вишні в саду,
Білий цвіт все кружляє й кружляє.
Білі вишні в саду, білі вишні в саду,
Цвіт кохання у серці єднає.