Навіть якби ти покинула ті місця

Навіть якби ти покинула ті місця,
В яких народилась і де лишалась чекати,
Де формувались риси твого лиця
І починались географічні карти.

Навіть якби ти вживала чужі слова,
Торкалась чужих плечей і чужих простирадл,
І навіть звідтіль, куди мало хто заплива,
Не поверталась, хоч хто би тобі не радив.

Навіть якби ти тікала від власних слідів,
Від власних снігів на подвір'ї і сонця в ринвах,
Якби уникала присмерків і холодів,
Приспавши чужих кошенят на своїх колінах.

Ти би примчала, всупереч всім листам,
Назад, де високі дими і гарячі стіни,
Напевне знаючи, що навіть там
Ти його не зустрінеш...