Танкісти

Аварійки горять у тумані густому,
Без вогню і без крові ні дня...
Вище прапор, бійці! Ви - сини курінному,
Генералу своєму рідня!

Долітає снаряд, пробиває "Армату", -
Екіпаж піхотинець доб'є!
- Є ще порох сухий. Є ще, батьку, "Булати".
Жовто-синє полотнище є. -

За розбиті міста, за біду в Україні
сИна сучого смерть не мине.
І газує водій у старенькій машині -
Їжаки протитанкові мне.

Йде на Схід батальйон по осінній багнюці.
Кінь сталевий - бійцеві під стать.
Людоїди кремля, лисі карлики куці,
М'ятий вагнер з копит об'їдять.

Не пройде їхній танк на Хрещатик ніколи, -
Обгорілим скелетом хіба...
По донецьких степах йдуть "Булати" поволі,
Рвуть гусянки незжаті хліба.

Степ в собі береже кості орків Батия -
Трупи їхнього брата прийме.
У казенник зайшов бронебійний "За Київ",
Філігранно прошив БМП.

Хай механік-водій не наскочить на міну,
Ціль за сонцем візьме навідник.
Через рів захисний проповзає машина,
Шумно трощить за ним грузовик.

Ще є порох в бійців, ще працюють гармати.
Дизель, батьку, у баках ще є!
Юний внук козака в батальйоні солдатом...
Янкель в Січі товар продає.