Потяг до Варшави

Я люблю тебе, чуєш? Люблю тебе попри усе,
Попри потяг зрадливий, що тягне тебе до Варшави!
Він сховає тебе за кордоном, але не спасе
Від війни та від болю пораненої держави...
Я боротимусь, чуєш? Боротимусь смерті на зло!
Після штурмів проклятих додому вертатимусь цілим!
Я без тебе - коріння, якому зламали стебло,
Тільки віри моєї зламать вороги не зуміли!

Приспів:
Мій квиток - на голодний Покровськ, |
Твій - на ситу Європу. |
Напиши, як доїдеш, і, може, я теж напишу. |
Твоє місце в купе, а моє - до нуля автостопом. |
Я провсяк незастеленим ліжко удома лишу... | (2)

Не забудь мене, чуєш, у галасі польських кафе?!!
У руках іноземців холодних згадай мої руки.
Ти для мене безцінна, для когось - дешевий трофей:
Просто біженка, що заховала минуле у сумки..
Я стоятиму, чуєш? Топтатиму берцями сніг,
Наступатиму здертими п'ятками русскім на горло.
Над тобою - птахи, наді мною проноситься МІГ,
Русскій мір випускає ракети і бомби додолу...

Приспів.