Два рази сліп, кто вопред на смерть не взираєт

Два рази сліп, кто вопред на смерть не взираєт,
Два рази глуп, кто по смерті встати не чаєт:
Посмотри, мой друг, на солнечний круг:
К вечеру заходить, по утру восходить, -
Так і ти пойдеш в той жде слід.

Ізийди на поля і посмотри на ниви,
Іспитай, что діється з твоїми засіви:
Гниють зимою, растуть весною;
Так і ти істлієш, посліжде імієш
Ожити по прежднему ціл.

Ожил древле мертвец чтиродневний смердящий,
Скоро Христос іспусти глас животворящий,
В тойже самий тон: "Ізийдіте вон!" -
Вострубить громною Архангел трубою,
Всіх нас глашающи на суд.

І что ж би било, когда б на суд всі не встали?
Блазі без мзди, а злі без казні би зостали;
Будет убо час, когда всяк от нас
Возприймет награду, муку чи отраду,
Кийждоже по своїм ділом.

Начаток сий Христос, із мертвих первородек:
Образ бисть Воскресенія благоугоден:
З Тілом воскресе, виспр ся вознесе,
З Ним бити желаєм? Востати да чаєм,
Купно з Ним во вік поживем.