Незнайомець

На вулиці клубочки ночі
Сплелись в деревах і кущах.
І одинокі перехожі
Ховають душі у плащах.
Аж раптом хтось мені на плечі
Ласкаві руки опустив.
Шепоче в вушко: Дивний вечір.
Як добре, що тебе зустрів.

Приспів:
Гарячий подих, теплі руки,
І тихий голос з-за спини:
Скучав, не витримав розлуки,
Сумую навіть уві сні.
Шукав по вулицях і барах,
Бо вдома темрява сама.
Навіщо бродиш, мов примара,
Одна у темряві сумна?

Ви помилились, незнайомцю.
На жаль, я інша, не вона. -
Дивлюсь в ласкаві очі хлопцю.
Застигла тиша незручна.
Пробач... Пробачте, помилився.
Ви дуже схожі. Ви й вона.
І розпач на лиці відбився,
Тягар, і смуток, і вина.

Приспів.

Він швидко зник в проваллі ночі.
Ліхтар холодний світ хитав.
В його несамовиті очі
Якби ж мене хтось так шукав!
Зібрались хмари. Буде злива.
На вулиці вже ні душі.
Лиш я одна шукаю дива
Й ховаю душу у плащі.

Приспів.