Трьохсотий

Розбиті дороги ведуть у безвихідь,
Та в серці надія жива!
Везли побратима, везли з поля бою,
Де смерть за собою звала...

Тримайся, солдате! Живи, побратиме!
Ти мусиш, кохана твоя
Чекає на тебе, зітхає у тиші,
Молитву за тебе шепоче щодня!..

І син твій чекає, він скучив за татом,
Малює в альбомі весну,
Коли ти приїдеш, його приголубиш,
Здійсниш його мрію дитячу, просту!

І ось він удома, бійця обіймають,
Любов там змішалась з теплом,
Уже не відчув він, як кулі виймали,
Над операційним столом.

Розвіявся сон, розбудили солдата,
В якому я світі, чому?
Він ангелів бачив у білих халатах,
Життя врятували йому...

Тримайся, солдате! Живи, побратиме!
Бо вдома чекає любов і весна!
Твоя перемога — це мир і родина,
Це світ, де не буде війна!