Елегія

На місто наповзала тихо ніч,
З дощем засперечався перший сніг,
В полоні самоти, як згублені світи,
Блукали вітром зірвані листи.
Вже злива танцювала за вікном,
Коли фрагментом давнього кіно
Прекрасна, як ніхто,
В розкішному манто
Ти випурхнула в ніч з авто.

Приспів:
Зачекай... -
Я тобі прошепотів у слід...
Зачекай,
Давай розділимо на двох цю ніч...
Зачекай,
Ти повинна зупинити цю мить!
Зачекай,
Бо інакше не зустрінемось ми!
Зачекай,
Вже ніколи не зустрінемось ми...
Зачекай...
Не поспішай...

Не вірив я, не знав, що так бува,
Немов почула ти мої слова -
І ось ми вже одні танцюємо
На дні безодні, що ім'я їй ніч.
Затамувавши подих я дивлюсь,
Як наших тіл народжується блюз,
На білім полотні танцює і тремтить
Танок кохання, наша тінь...

Приспів.

А злива танцювала за вікном,
Та нам було з тобою все одно,
В полоні самоти, як згублені світи,
Летіли поруч я і ти... Я і ти...
Я і ти...