Військово-польовий роман

Кажуть: На війні, як на війні!
Все бува - кому що випадає,
Саме тут зустрілася мені
Та, яку на вік запам'ятаю!
Ми звільняли місто від біди,
Аж раптом з'явилась та дивачка,
Подала холодної води
I лишила сигареток пачку.

Приспів:
Димок зав'ється, серце заб'ється,
В нім озоветься голосок живий,
Ковтнув хмільного за перемогу,
За наш роман війсково-польовий!
За наш роман війсково-польовий!

Ми стояли на уламках зла,
Я себе не тішив сподіванням,
I такою світлою була
Та хвилина нашого мовчання...
Все було, як в нереальнім сні,
Я тонув в очах, як у озерці.
Кажуть: На війні, як на війні!
А мені так хороше на серці!

Приспів. (2)

Скільки часу вже пройшло з тих пір,
А я бережу, наче заначку,
Майже всю затерту вже до дір
Ту безцінну сигареток пачку!..

Приспів.