Дорога до Маріанни

я п'ю із твоєї чаші
солону - мов кров - любов
усе що між нами - наше
нікому не викажи - бо
чатує нас хиже око
чужий і підступний крик
стікаю віршами - соком
тобі під язик
тримай однією рукою
аби не спіткнулась я
будь мені вістю благою
хмари пухкі вистеляй
люби мене - Маріанну
до трунку мого вже звик
мов пігулку валеріанни
клади мене під язик
* * *
за право бути з тобою
і називатись твоєю
із неба впаду стрілою
зрівняю небо з землею
за право мені мовчати
терзати тобі мою душу
я буду твоїм початком
я хмари тобі розпушу
я очі тобі розплющу
у серці насію троянди
на кавовій чорній гущі
дорога до Маріанни