Не розлучайтеся назавжди

Вони зустрілись у Карпатській тиші,
Де вітер грає пісню між дубів...
Їхні серця, мов квіти у росі,
Шептали тихо: Я тебе люблю...
Вони ішли стежками у імлі,
Там, де надія з поглядом жива.
Кохання їх палало у весні,
Як світла, ніжна, трепетна жага!..

Приспів:
Не розлучайтеся — серце болить,
Як розривається пісня в журбі!..
Краще терпіти розлуку й дощі,
Аніж самотність в порожній весні!..
Хай вас тримає кохання живе —
Те, що у серці ніколи не вмре!

Та день прийшов, коли ішли на схід,
Сумно прощалися під шум дощу...
Вона тримала погляд, повен сліз,
А він просив: Згадай мене, прошу!..
Дорога вдвох — не завжди поруч йде,
І час розлуки ранить, як струна,
Але любов крізь бурі проживе,
Коли у серці пісня несумна!..

Приспів.

Його пісні вона несла в собі,
Як оберіг, мов віру у весну.
І кожен рядок, ніби пелюстки
Любові, що жива і не засне!..
Минали дні, минали і роки,
Та в серці їхнім квітла та весна!..
Вони зустрілись знов серед гірських
Карпат, де знов співала тишина!..

Приспів.