Букет на вітер

Десь там серед перехожих і вітрин,
Де тихо губиться автомобільний крик,
Я рішуче крокую містом - назустріч тобі,
В руці квіти, а в душі - іскра почуттів.

Приспів:
Гойдає спокійний теплий вітер
У моїй руці цей букет квітів,
Ніби він знає - бути нам разом,
І ці квіти - до тебе мій перший крок.

До букета знов торкається вітер,
І гойдає стрічку, що поки єднає квіти.
Раптом падає на землю перший пелюсток,
Невже вітер знає щось про нас обох?..

Приспів.

Я перебираю в думках найщиріші слова,
Як не спіткнутись - ця мить така крихка?
Ледь втримую в руках ці тендітні квіти...
Коли пелюстки тривожно колише вітер...

Приспів.

Пришвидшую хід - мушу поспішати,
Та червоне світло просить зачекати...
Раптом під ноги записку кидає вітер:
На ній твоє ім'я...
Та не видно, від кого ці квіти...
І тут - у руках твоїх
Стрічка від букета тріпотить...
Земля під ногами хитається вмить —
Не вір цьому вітру, зупини свій страх!
Це ж наша записка у твоїх руках...
Я так довго чекала саме на твої квіти,
В них ти нарешті стаєш моїм світом...

Гойдає спокійний теплий вітер
У наших руках цей букет квітів,
Тепер я знаю - бути нам разом,
І ці квіти - до щастя наш перший крок!

До щастя наш перший крок!..
До щастя наш перший крок!..