Ой да у Святую Неділеньку

Гей-гей-гей-гей
Ой да у Святую Неділеньку
Барзе рано пораненьку
Ой да тож то не Сизії Орли заклекотали
Як то біднії невольники
У тяжкій турецькій неволі заплакали
Угору руки підіймали кайданими забряжчали
Господа Милосердного прохали та благали
Гей

Гей подай-подай нам Господи
З неба дрібен дощик а знизу та буйний вітер
Ой та чи не встала би та на Чорному Морі бистрая хвиля
Ой та чи не позривала б вона якорів з турецької каторги
Гей-гей
Бо вже ж нам сяя турецькая каторга надоїла
Кайдани залізо ноги повривало
Білеє тіло козацькеє молодецькеє
Аж до самої кості пошмугляло
Гей-гей


Отож то баша турецький бусурманський
Недовірок християнський
Ой да тож то він на чердаки ісходжає
Да сам то теє добре зачуває
Да на свої слуги турки-яниченьки зозла гукає
Гей

Гей кажу-кажу я вам турки-яниченьки
Та добре ви дбайте барзе гадайте
По три пучки тернини по чотири червоної таволги
В руку набирайте з ряду з ряду заходжайте
Бидла невольника по тричі в однім місті затинайте
Гей-гей

Ой да тож то тії слуги турки-яниченьки
Ой да тож то вони добре дбали барзе гадали
По три пучки тернини по чотири червоної таволги
В руки набирали з ряду з ряду заходжали
Бідного невольника по тричі в однім місті затинали
Гей-гей
Ой як стали козаки-молодці
Ой як стали на собі кров християнську забачати
То стали землю турецькую
Віру прокляту бусурманськую
Клясти проклинати
Гей
Гей ти земле-земле турецькая
Віро проклята бусурманськая
Розлуко ти християнськая
Ой та не одного ж ти розлучила
А чи брата з сестрою а чи мужа з вірною жоною
А чи вірненького товариша з товаришем
Гей

Гей земле-земле десь справді ти єсть проклятая
Тільки турчину-кальянинину
на срібло на злато вельми багатая
Гей


Ой визволь нас визволь нас Господи
Всіх бідних невольників з тяжкої турецької неволі
На тихії води на яснії зорі у край веселий
Промежду народ хрещений в городи християнськії
До Отця-до-Неньки до Родини сердешної
І на многії літа і до кінця віку
Гей-гей


Ой наперед уклоняюся Господу Богу
І отаману батькові кошовому
І всьому товариству кревному й сердечному
І всім головам слухающим
На многія літа до конця віка