Засвистали козаченьки

Засвистали козаченьки
В поход з полуночі, –
Заплакала Марусенька |
Свої ясні очі. | (2)

Не плач, не плач, Марусенько,
Візьмем тя з собою,
Як будемо виїжджати |
В чужую сторону. | (2)

Їзжай, їзжай, мій миленький,
Та й не забаряйся,
На конику вороненькім |
Назад повертайся. | (2)

Ой, Біг знає, Біг видає,
Ой, чи ще вернуся,
Бо щось кінь мій на подворі |
Чогось і спіткнувся. | (2)

Ой, йшли ляхи на три шляхи,
Дороги питали:
Йшли козаки, сюди ішли, |
Чи ви не видали? | (2)

Ой, поляки і як ішли,
По три коні мали,
Хвалилися поляченьки, |
Що вже звоювали: | (2)

Ми поїдем, пане-брате,
Козаків рубати,
А як прийде зла година - |
Будемо тікати! | (2)

Розплачиться, розтужиться
Потоцького жона:
Чи я тобі, пан Потоцький, |
Давно не казала? | (2)

Давно ти вже, пан Потоцький,
Козаків воюєш,
Ти козаків не звоюєш, |
Тілько силу згуби. | (2)

А як побачили ляшини
Козацькую силу, -
Усі зараз повтікали, |
Коней побросали. | (2)