Шалійте, шалійте, скажені кати

Шалійте, шалійте, скажені кати,
Годуйте шпіонів, будуйте тюрми,
До бою сто тисяч робітників встане,
Порвем, порвем, порвем ці кайдани.

За волю народу, за його права
Не страшні кайдани, солодка тюрма,
Бо вільного духу не скути в кайдани,
На смерть, на смерть вам, тирани!

Робітники руху, робітникам всім
Ми руку подаймо, до бою їх звім.
Бо всіх нас з'єднала однакова доля:
І труд, і кнут, і піт, і неволя.

Від краю до краю не громи гудуть, –
Робітників полки злучені ідуть,
І поклик рокоче: вставайте, народи!
Прийшла пора, прийшов день свободи.

Підвалини світу валяться старі,
Поблідли нероби, дрижать упирі.
Свободи зоря уже сходить яскрава, –
Для всіх, для всіх, для всіх рівні права.

Хай поклик наш грізно як грім загримить,
Дніпро, Дунай, Віслу нехай облетить!
Як сонечко ж волі з-за хмари погляне, –
На смерть! На смерть!
На смерть вам, тирани!