Мамо

Мамо, ти навчи поганим бути,
Ти навчи знов бігать по калюжах.
Хочу я твій голос зараз чути
І не просто чути – чути серце й душу!

Мамо, опусти в джерело тричі,
Загорни в рушник - літа умовні,
Дай послухаю, як б'ється твоє серце,
Ллються пісні із душі назовні!..

Ти навчи мене літати, як бувало,
Я в житті - завжди літав з розбігу.
Подивись, як вітер мене кружить,
Ще недавно я вмирав від сміху.

Ще недавно я вбивав час марно
У дворі з гітарою, під небом,
А тепер я хочу знов до мами,
Матінко, верни мене до себе!

Поверни назад туди, де можна
Лагідно до рук твоїх торкатись,
Де інакшим можна не здаватись,
Де за місце можна не змагатись!

Обійми мене міцніше, мамо, чуєш?!?
Мчаться роки, та летять сторіччя,
Мерехтять думки, слова, обличчя,
Всі твоєї ласки хочуть знов!

Хочу я твій голос зараз чути
І не просто чути – чути серце й душу!

Тепло обіймають, ніжно в танці кружать,
Хочеться завжди ось так летіти!
Адже ми - по суті справжні діти!
Мамо, пробіжусь таки я по калюжах!

Я існую, знову оживаю,
Я не граю в ігри – я літаю!
І не страшно мені в зимній стужі,
Мамо, навчи бігать по калюжах!