Перед святом Миколая

Цього року Миколая
Я таки підстережу!
Мама хай про це не знає,
Їй нічого не скажу.

Чемно в ліжечко лягаю,
Ніби закриваю очі,
Й виглядаю Миколая,
Спати я цілком не хочу!

Коли буде під подушку
Класти цукерки й горішки,
То я гляну на Святого,
Хоч одненьким очком, трішки.

Батько й мати полягали,
Стихло вже усе у хаті.
Стиха вже почав дрімати
І ведмедик волохатий.

Ой! Які довгі хвидини,
І ніщо не помагає,
Що я часто на годинник
Біля ліжка поглядаю...

Ось до ліжка від вікна
Місяць простелив стежину,
По ній постать осяйна
Просто так до мене й лине...

Погляд синій, наче небо,
І борода срібно-сніжна,
Усміхається до мене
Й мою руку гладить ніжно.

Ранком я засімнівалась:
Був Святий тут чи не був?
Але ж хто тоді так ніжно
Мою руку доторкнув?..