Не ходи ти тут, не ходи

Не ходи ти тут, не ходи... | (4)

Не ходи ти тут, не ходи,
Будеш ти такий тут один,
Боже, розсердилася зима,
Дим сповзає, як повзе слимак...

Не ходи сюди в ці шляхи,
У лісі заховалися гріхи...
Чорне небо, вітер б'є в тюрму,
Кровоточить холодом зиму...

Не іди сюди, не заходь,
Тут лише руїни та Господь,
На дорозі стеляться тіла,
Їх рахують як приходить мла...

Про місця ці краще ти забудь,
Кров терпка й отруйна, наче ртуть,
Люди перетворюються в маки,
Розтинає серце вітер гаком...

Зникали імена, зникали міста, |
Туга нависала, як кості, міцна, |
Бились птахи, бились в пітьмі |
В зведені чорні мури тюрми. | (2)

Не ходи сюди в ці шляхи,
У лісі заховалися гріхи...
Чорне небо, вітер б'є в тюрму,
Кровоточить холодом зиму...

Не ходи ти тут, не ходи... | (3)