Ось і осінь золотава
- Переглядів: 320
- Місцевість: -
- Додано: 12 січень 2020
- Ключові слова: Романси Ось і осінь золотава невідомий Анатолій Присяжнюк Лірика ХІХ-ХХ ст.
- Катеґорії: Романси / Пісні про кохання, ліричні
- Автори/виконавці: Анатолій Присяжнюк
0
0
ТЕКСТ ПІСНІ:
Ось і осінь золотава.
В парку я старім броджу.
Чи минуле я гортаю,
А чи листя ворушу...
Розійшлися ми, розстались ...
Ну чому, чому так сталось,
Звідки впала ця некликана біда?
У моїй душі тривожно,
До усього звикнуть можна,
До розлуки ж, до розлуки
Ні, не звикнути – шкода.
Вже не чути птаства мову,
Листя музика тихіш.
Чи почати все ізнову,
Чи забути все скоріш?
Лазурові гаснуть далі...
Так вже сталось – ми розстались...
Звідки впала ця некликана біда?
На моїй душі тривожно,
До усього звикнуть можна,
До розлуки ж, до розлуки,
Ні, не звикнути – шкода.
В парку я старім броджу.
Чи минуле я гортаю,
А чи листя ворушу...
Розійшлися ми, розстались ...
Ну чому, чому так сталось,
Звідки впала ця некликана біда?
У моїй душі тривожно,
До усього звикнуть можна,
До розлуки ж, до розлуки
Ні, не звикнути – шкода.
Вже не чути птаства мову,
Листя музика тихіш.
Чи почати все ізнову,
Чи забути все скоріш?
Лазурові гаснуть далі...
Так вже сталось – ми розстались...
Звідки впала ця некликана біда?
На моїй душі тривожно,
До усього звикнуть можна,
До розлуки ж, до розлуки,
Ні, не звикнути – шкода.
"Ось і осінь золотава" СХОЖІ КОМПОЗИЦІЇ:
Коментарi:
Вiдгуки та враження вiд пiснi (0)